Проект кураторської групи Відкритого архіву українського медіа-арту (Яніна Пруденко, Антон Лапов, Юлія Кузнєцова, Ларіон Лозовий)
Галерея Дзиґа
3 -22 жовтня 2017
Проект «МЕТОДА» був створений і вперше представлений навесні цього року в Києві як один з етапів Кураторської Лабораторії – дискусійного майданчика для кількох кураторських груп, почергові висловлювання яких складалися у зв’язний діалог.
До колекції Відкритого архіву українського медіа-арту (ВАУМА) входить net.art української групи художників akuvido (Ганна Куц та Віктор Довгалюк), створений у 2000-х у Берліні та Роттердамі. Складність його архівування, як і всього іншого net.art’у, пов’язана зі складністю його матеріальної репрезентації. Cайт з роботами художників www.akuvido.de може зникнути будь-якої миті, щойно його припинять підтримувати, оскільки Ганни Куц, творчого двигуна групи, вже 10 років як немає в живих, а Віктор Довгалюк, мешкаючи у Берліні, не виходить на контакт з дослідниками його творчості і рідко коли – з друзями з України. Не менш складними для архівування та репрезентації є відеороботи, створені групою «Таран» (так називалися Куц і Довгалюк у львівський період своєї творчості) у 1990-х, які були лише кілька років тому оцифровані Центром міської історії Центрально-Східної Європи (Львів) з відпрацьованих VHS-касет львівського художника і співавтора цих творів Альфреда Максименка. Те ж саме стосується і цифрового мистецтва, створеного Куц і Довгалюком у майстернях Інфо Медіа Банку в Києві, який існував як спеціальна програма для медіа-художників з кінця 1990-х до початку 2000-х у київському ЦСМ Сороса. Їх generative art «360 Б’Ю» (1998) передала до ВАУМА співкураторка програми Інфо Медіа Банку Наталя Манжалій, яка безпосередньо опікувалася створенням цієї роботи.
Маючи не надто багато вихідних даних, ми почали кураторське дослідження, яке інколи більше нагадувало детективну історію. Під час робочої зустрічі з Юрієм Кручаком і Юлією Костерєвою в рамках Кураторської Лабораторії Юрій розповів нам про свої студентські роки. Вступивши до Харківського державного художнього училища у 1989 році, Юрій зустрівся там з Ганною Куц, яка вже закінчувала навчання і була однією з найперспективніших випускниць. Звернувшись за більш докладною інформацією про akuvido до Альфреда Максименка, (в майстерню якого Ганна Куц потрапила вже у Львівській національній академії мистецтв на початку 1990-х), ми зрозуміли, що угруповання «Таран» – це не тільки Куц і Довгалюк, але й майстер Ганни – Максименко. Його експерименти з новими медіа, а також революційна для Академії нова метода викладання вплинули не тільки на групу молодих львівських художників «Таран», але й на європейських net.art’истів akuvido, якими вони стали згодом.
Експозиційний наратив виставкового проекту «МЕТОДА» вибудовано не навколо артефактів художньої діяльності Ганни Куц і Віктора Довгалюка, але як умовний таймлайн освітніх метод, що вплинули на становлення цієї групи художників. Харківське художнє училище в кінці 1980-х. Новаторська майстерня Максименка і сам він як фактичний учасник групи «Таран» у першій половині і в середині 1990-х у Львівській національній академії мистецтв. Перші експерименти Куц і Довгалюка з цифровими медіа в освітній лабораторії Інфо Медіа Банк у Центрі сучасного мистецтва Сороса у Києві. Інститут для нових медіа у Берліні, результатом навчання в якому стали net.art проекти akuvido – єдині артефакти цієї групи художників, які, згідно з правилами Creative Commons, ВАУМА може демонструвати вільно, без згоди з авторами.
Кураторська група ВАУМА дякує за допомогу у підготовці проекту Вірі Ганжі, Юрію Кручаку, Альфреду Максименку, Анастасії Нечипоренко, Богдану Шумиловичу.
